8 серпня 2013 р.

Фанчиково

Давно-давно на території нинішнього Фанчикова жив багатий пан. І нього була дочка-красуня, яку звали Фанчика. Її імям отець назвав село. Але згодом їх настигло велике нещастя:
татари заняли околицю. Людей винищили, забрали все їх майно, спалили села і файних дівчат потягли з собою в ясир. Ця страшна звістка дійшла до Ванчикова. Отець-батько рішив, що свою доньку спряче і підземну потайну кімнату, в котру можна попасти лише через церковний олтар.
Коли татари напали на село, спалили й забрали в рабство дівчат, дочку пана Фанчику не могли знайти. Через много років село знову розбудувалося. Люди много говорили про красуню-доньку пана, або ніхто не знав, де може бути.
Много років пройшло. І люди вирішили визвати дух дівчини, аби взнати, де вона. Дух з’явився і селяни взнали, що Фанчика знаходиться і підземній кімнаті під олтарем, але її душа не може заспокоїтися і просить, аби її поховали за християнським звичаєм на вічний спокій.

На другий день люди пішли і церкву, знайшли двері таємного сховища і побачили останки дівчини. Селяни поховали її за християнським звичаєм.

Детальну інформацію про визначні місця села, історію села та його мешканців можна отримати завітавши до сектору краєзнавчої літератури при Виноградівській ЦРБ або до сільської бібліотеки-філії.

Немає коментарів: