12 серпня 2013 р.

Севлюський замок

У той далекий час, коли татари нападали на мирні села, тут-там виростали замки для оборони від ворога. Саме для цього був збудований Севлюський замок, який ще називають Канков.
Про нього збереглася така легенда.
Святий Стефан, король мадярів, подарував околицю теперішнього Виноградова своїй дружині – Гізелі. Вона за походженням була німкеня і запросила сюди сасів. Як тільки однокровні Гізелли зявилися в Карпатах, почали відразу засаджувати груні виноградом. Земля тут виявилася дуже урожайною, і нові господарі швидко розбагатіли. Саме вони й спорудили собі замок під Чорною горою та поставили на ньому вартове військо. Святий Стефан  як побачив, що саси геть-геть розгаздувалися і почали нахабніти, зібрав військо і вигнав їх із замку. Частина прийшлих оселилася там, де нині є село Сасово, а частина подала на схід, де тепер є село Крива. Але й тут сасів часто непокоїв опришок Пиття, і вони змушені були покинути це місце. Помандрували до Хуста та до Вишкова.
Севлюський замок став маєтком угорських королів, а подарували його сімї Перені.
Перені побудував каплицю та покликав до замку окремішнього попа. Говорять, що Перені раз пішов на війну проти турків, а взимку залишив жінку й попа. Піп думав, що пан ніколи не повернеться з війни, вигнав жінку із замку і загарбував цілий маєток. Коли Перені вернувся, відібрав від попа свій маєток, а в боротьбі за замок піп загинув.
Минав час, настали мирні часи. Замки вже не були потрібні. Зруйнувався і Катков. Нині тілько його стіни височать на горі. Коли проїжджаєте через Севлюш, нині Виноградів, подивіться на них, згадайте, що вони розказали нам свою легенду.

Детальну інформацію про визначні місця села, історію села та його мешканців можна отримати завітавши до сектору краєзнавчої літератури при Виноградівській ЦРБ .

Немає коментарів: