13 вересня 2012 р.

Унікальність Виноградівської вузькоколійки


 Виноградів унікальна залізнична станція, тут прокладено колії трьох різних типів - 1520 мм, європейська 1435 мм і вузькоколійна 750 мм. Виноградівська вузькоколійка одна з трьох функціонуючих вузькоколійних залізних доріг України. Вузька колія знаходиться з іншої сторони вокзалу. Пасажирський рух по ній досить інтенсивний, за день поїзд робить чотири ходки по маршруту Виноградів - Хмільник.
Маньоври
  
Рейс, який відправляється з Виноградова в 8.10 ранку, їде через станцію Хмільник до містечка Іршава. Цей рейс є найбільш козирним, так як він проїжджає всі, доступні рядовому пасажиру, станції закарпатської вузькоколійки і на нього зручно пересідати з 601-го поїзда.
Станція Олешник
  
Состав складається з трьох пасажирських вагонів і одного товарного. Товарний вагон не принципово відрізняється від пасажирського, основна відмінність - це заварені вікна. Вагончики трохи затаскані, але в ходу.

Зупинка на станції Шаланки

 На деяких участках вагоном так тіліпає, шо якшо стояти в тамбурі і нормально не триматися, то можна запросто вилетіти в кущі через відчинені вхідні двері. До речі кущів тут хватає. Їдучи ж закарпатською вузькоколійкою, по маршруту Виноградів - Хмільник - Іршава, інколи здається шо поїзд зараз в'їде в такі кущі, в яких состав з чотирьох вагонів і одного локомотива заплутається і не зможе звідти виїхати.
Станція Хмільник

Приблизно година руху з Виноградова і ми приїжджаємо до станції Хмільник. Хмільник це невеличка станція посеред лісу, кілька колій залізної дороги, хатка діжурного по станції і двоє собак. По своїй суті Хмільник являється вузловою станцією. Звідси іде заржавіла вузька колія до містечка Берегово, де розташоване вузькоколійне депо.
Станція Хмільник
   
Після Хмільника минаємо семафор, схований в деревах і через кілька кілометрів в'їжджаємо в село з практично однойменною назвою Сільце. В'їзд поїзда в Сільце супроводжується цілою серією довжелезних гудків тепловоза, якими машиніст розганяє мєсних торговців з рейок і просить дати дорогу поїзду. Базар в селі розташований якраз на рейках вузькоколійки. Палатки і автомобілі торговці встановлюють з міліметровою точністю впритул до поїзда.

Ще 6 кілометрів і ми в Іршаві. Іршава - кінцева станція, далі пасажирського та й мабуть і вантажного руху немає. Колись Іршава була вузловою станцією, звідси відходило дві залізничних колії на Кам'янку і Кушницю, зараз ці колії частково розібрані.

Запасні колії в Іршаві заставлені десятками вантажних платформ, навіть перед самим вокзалом стоїть кілька штук. Трохи далі стоїть снігоочисний агрегат. Через Іршаву перевозився ліс, який транспортувався сюди з лісозаготовок біля станції Кушниця.

Зупинка в Іршаві рівно 10 хвилин.

 Сьогодні тут працюють 45 осіб, а колись трудилося три сотні залізничників. До райцентру Іршави добрі дві години неспішного руху, за які можна помилуватися пагорбами Берегівщини, сільськими краєвидами, лісочками, вцілілим від тотальної меліорації мочаром (болотом)... Посередині шляху — станція Хмільник із віковим залізничним мостом на місці злиття двох річок і діючого столітнього семафора. Якщо придивитися до рейок, то за їхніми клеймами можна вчити історію: тут і австро-угорський штемпель, і чехословацький, і радянський. Держав цих уже немає, а рейки залишилися...

Немає коментарів: