6 липня 2012 р.

Ліцензування туристичної діяльності

        Туризм – одна з найприбутковіших галузей світової економіки. Останнім часом і в Україні стрімко розвивається туристична галузь, оскільки країна має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму: особливості географічного положення та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного і туристично-рекреаційного потенціалів.
        Туризм безпосередньо або опосередковано через споживання туристичних послуг стимулює розвиток таких видів економічної діяльності, як транспорт, готельне господарство та громадське харчування, роздрібна торгівля, харчова промисловість, будівництво, зв'язок, страхування, фінансове посередництво, діяльність у сфері відпочинку та розваг, культури та спорту тощо; пожвавлює місцеву економіку та сприяє створенню додаткових постійних і сезонних робочих місць, розвитку народних ремесел і національної культурної спадщини.         Основним документом, який регулює відносини, пов'язані з організацією і здійсненням туризму на території України, є Закон «Про туризм» від 15.09.95 р. № 324/95-ВР (зі змінами та доповненнями), спрямований на забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав під час здійснення туристичних подорожей. Закон також установлює засади раціонального використання туристичних ресурсів і регулює відносини, пов'язані з організацією і здійсненням туризму на території України. Майнові відносини в галузі туризму, засновані на рівності, автономії волі та майновій самостійності їх учасників, регулюються Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р. № 435-IV (зі змінами та доповненнями) та Господарським кодексом України від 16.01.2003 р. № 436-IV (зі змінами та доповненнями) з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 324/95-ВР.
    Якщо міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж ті, що встановлено цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.
     Відповідно до Закону № 324/95-ВР туризмом вважається тимчасовий виїзд особи з місця проживання з оздоровчою, пізнавальною, професійно-діловою чи іншою метою без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від'їжджає.
    Чинним законодавством визначено дві організаційні форми туризму: міжнародний і внутрішній.
       До міжнародного туризму належать в'їзний туризм (подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території) та виїзний туризм (подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни).
      Внутрішнім туризмом є подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території.
      Суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі – суб'єкти туристичної діяльності), є:


  • туристичні оператори (далі – туроператори) – юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних і супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;
  • туристичні агенти (далі – турагенти) – юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів і туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних і супутніх послуг та які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність;
  • інші суб'єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, а також екскурсійні, розважальні та інші види туристичних послуг;
  • гіди-перекладачі, екскурсоводи, спортивні інструктори, провідники та інші фахівці туристичного супроводу;
  • фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності та надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування тощо.


       Здійснення туроператорської та турагентської діяльності відповідно до ст. 17 Закону № 324/95-ВР можливо лише за наявності ліцензії на право здійснення туроператорської та турагентської діяльності.
       Цю норму визначено також Законом «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775-III (зі змінами та доповненнями), який є основним у сфері ліцензування і визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування та відповідальність суб'єктів господарювання й органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.
      Для отримання ліцензії на право здійснення туроператорської та турагентської діяльності суб'єкти господарювання повинні звернутися до Держтурадміністрації України із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. До такої заяви додаються копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа, та додаткові документи згідно з п. 27 Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 р. № 756 (зі змінами та доповненнями).
      Суб'єкт господарської діяльності, який отримав ліцензію на туроператорську діяльність, має виключне право на надання послуг з оформлення документів для виїзду за межі України. Туроператор може здійснювати також і турагентську діяльність без отримання ліцензії на турагентську діяльність.
       Загальний розмір частки туроператора у статутних фондах інших туроператорів України не може перевищувати 20 % їх статутних фондів.
      Суб'єкт господарювання не має права у своїй назві використовувати слова «туроператор» і «турагент» без отримання ним ліцензії на здійснення відповідно туроператорської чи турагентської діяльності.
       Не можна видавати ліцензію на туроператорську чи турагентську діяльність суб'єкту підприємницької діяльності з назвою, тотожною назві іншого суб'єкта підприємницької діяльності, якому ліцензію видано раніше та інформацію про нього внесено до відповідного реєстру.
      Слід зазначити, що надаються оригінали всіх документів, які після звіряння повертаються такому суб'єкту. Якщо заяву та необхідні документи подає до Держтуризмкурорту України не керівник суб'єкта господарювання, а його довірена особа, то вона має надати відповідне доручення, в якому зазначається, що ця довірена особа компетентна представляти інтереси заявника з усіх питань його господарської діяльності.
        Плата за ліцензію здійснюється після прийняття рішення про видачу ліцензії та становить 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.). Плата за видачу кожної копії ліцензії (для підрозділів, філій) – один неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 грн.).
                         
                                 Переоформлення ліцензії
        Якщо ліцензіат має намір провадити зазначений в ліцензії вид господарської діяльності після закінчення терміну її дії, він повинен отримати нову ліцензію в порядку, встановленому для її видачі.
          Підставами для переоформлення ліцензії є зміни: найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов'язана з реорганізацією юридичної особи); прізвища, імені, по батькові фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності; місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності, а також зміни, пов'язані з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності (з урахуванням абзацу дев'ятого ст. 16 Закону № 1775-III).
         У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії на бланку встановленої форми, яка заповнюється українською мовою друкарським способом, підписується керівником суб'єкта господарювання та засвідчується печаткою.
         Плата за переоформлення ліцензії становить п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.) і зараховується до Держбюджету України.
Отримання копії ліцензії
        У разі створення нової філії, іншого нового відокремленого підрозділу, які провадитимуть вид господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією, ліцензіат повинен подати до органу ліцензування заяву встановленого зразка про видачу копії ліцензії. Заява подається на бланку встановленої форми, заповнюється українською мовою друкарським способом, підписується керівником суб'єкта туристичної діяльності та засвідчується печаткою.
       Надаються оригінали всіх необхідних документів, які після звіряння повертаються.
        Плата за видачу кожної копії ліцензії (для відокремлених підрозділів, філій) – один неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 грн.) зараховується до держбюджету.

                       Отримання дублікату ліцензії
              Підставами для видачі дублікату ліцензії є втрата ліцензії або її пошкодження.
        У разі втрати ліцензії ліцензіат зобов'язаний звернутися до органу ліцензування із заявою про видачу дубліката ліцензії. До заяви додаються повідомлення в засобах масової інформації про втрату бланку ліцензії із зазначенням її номера, дати видачі та органу ліцензування, що видав ліцензію, довідка з місцевого органу внутрішніх справ про звернення керівника суб'єкта туристичної діяльності щодо втрати ліцензії, документ, що підтверджує внесення плати за видачу дубліката ліцензії.
         Якщо бланк ліцензії непридатний для користування внаслідок його пошкодження, ліцензіат має право отримати дублікат ліцензії. Для його отримання необхідно подати до органу ліцензування заяву про видачу дублікату, непридатну для користування ліцензію та документ, що підтверджує внесення плати за видачу дубліката ліцензії.
         Плата за дублікат ліцензії становить п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.) і зараховується до держбюджету.
Відповідальність за безліцензійну діяльність
        До суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, установлених законодавством, які спрямовуються до держбюджету. Рішення про стягнення штрафів приймаються контролюючим органом.
        Статтею 202 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III (зі змінами та доповненнями) визначено, що здійснення без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницької та підлягає ліцензуванню, або здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, карається штрафом від 100 (1700 грн.) до 250 (4250 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до двох років чи обмеженням волі на той самий термін.
        Крім того, ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X визначено, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу від 20 (340 грн.) до 40 (680 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва та сировини чи без такої.
       Організаційні вимоги приймання та обслуговування іноземних туристів в Україні (іноземний туризм)
        Суб'єкти туристичної діяльності повинні організовувати для іноземних туристів групові та індивідуальні тури по Україні на підставі договорів (контрактів) з іноземними партнерами, а також із вітчизняними партнерами, які забезпечуватимуть надання послуг з розміщення, харчування, транспортування, організації відпочинку та оздоровлення, розваг, екскурсійного обслуговування тощо.
          Крім того, суб'єкти туристичної діяльності для надання якісного обслуговування іноземним туристам під час їх подорожі на транспортних засобах відповідно до умов договорів (контрактів) з партнерами та транспортними організаціями повинні забезпечити:
                            розміщення, доставку та збереження їх багажу, харчування під час подорожі відповідно до умов надання послуг;
                            контроль за оснащенням і санітарним станом вагонів, автобусів, кают, своєчасністю подання та відправлення транспортного засобу.
        Суб'єкти туристичної діяльності повинні вести облік документів стосовно приймання та обслуговування іноземних туристів в Україні, яким було надано туристичні послуги, а саме:
договорів (контрактів) з іноземним партнером про співробітництво у сфері обслуговування іноземних туристів в Україні;
договорів (контрактів) з вітчизняними партнерами про співробітництво у сфері обслуговування іноземних туристів в Україні;
листів-замовлень іноземного партнера на обслуговування іноземних туристів;
підтверджень суб'єктів туристичної діяльності іноземному партнеру про готовність до приймання іноземних туристів;
документів, що підтверджують здійснення трансферу, бронювання місць у готелі для туристів та їх проживання, проведення екскурсій;
маршрутів і програм туристичних подорожей іноземних туристів.
           Суб'єкти туристичної діяльності, що приймають іноземних туристів, повинні також вести журнал обліку іноземних туристів, яким надається туристичне обслуговування в Україні із зазначенням прізвища та імені іноземця, країни, звідки прибув турист до України, термінів приймання та обслуговування, підприємства розміщення туристів за маршрутом туру.
          При втраті на території України іноземним туристом національного паспорта суб'єкт туристичної діяльності, що його приймає, повинен надати практичну допомогу для одержання туристом необхідних документів.
          При запрошенні іноземних туристів в Україну суб'єкт туристичної діяльності повинен забезпечити наявність у іноземного туриста на момент отримання ним візи або перетинання державного кордону України страхового полісу, виданого страховою компанією – резидентом України, яка має право займатися цим видом діяльності, відповідно до вимог чинного законодавства.
            Це положення не поширюється на іноземних туристів, що прибули з країн, з якими Україна має угоди про безоплатне надання екстреної медичної допомоги.
            При підтвердженні іноземному партнеру про приймання іноземних туристів суб'єкт туристичної діяльності повинен обов'язково зазначити гарантії сторони, що приймає, щодо депортації туристів у разі порушення ними умов туру чи законодавства України.
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DG090418.html

Немає коментарів: