21 квітня 2018 р.

Алея сакур



Алеї сакур у Виноградові – понад 40 років. Центральний сквер на площі Миру у Виноградові протягом багатьох років залишається улюбленим місцем відпочинку городян у всі пори року.  Сакури  в Виноградові з’явилися

Свято-Троїцький собор


Один з найбільших храмів району. Земельну ділянку під нього виділено ще 23 листопада 1991 року. З того часу і по сьогодні, за проектом Гайовича Петра Михайловича (розроблений 25 грудня 1991 р.), проводяться будівельні та оздоблювальні роботи. Назву Свято-Троїцького собору

3 січня 2018 р.

Монастир францисканців

Комплекс монастиря складається з церкви (1516 рік), двоповерхового корпусу келій, що приєднаний до храму та внутрішнього дворику. Є пам’яткою національного значення.        

23 жовтня 2017 р.

"Тут був Барток" - у Виноградові з'явилась нова міні-скульптура

14 жовтня в сонячному Виноградові, серед дерев сакури та трояндових кущів, з’явилась перша міні-скульптурка, присвячена всесвітньовідомому композитору та піаністу Белі Бартоку.
Традиційно вже, автором є Михайло Колодко, на відкритті ж були присутні очільник міста Степан Бочкай та колишній угорський генконсул Ендре Саліпські, а також ті, хто не байдужий до творчості митця.

31 липня 2017 р.

Леквар, мангалиця й буйволи

У 2012 році на території фермерського господарства «Пан-Еко» в селі Ботар відкрили перший в Україні дегустаційний зал та музей леквару. Приміщення мистецьки оформив ужгородський скульптор Михайло Колодко, він є й автором пам’ятника свині-мангалиці при вході до музею. Господар підприємства Павло Тізеш розповів, що вони варять закарпатські повидла з ягід та різноманітних плодів (сливове, з терену, чорниці, чорноплідної горобини та журавлини), натуральних соків. А ще – вирощують свиней-мангалиць, м’ясо яких не містить холестерину. Музей нині налічує зразки лекварів із 24 країн, каже туризмознавець Федір Шандор. Ботар уже став місцем паломництва туристів.                                 А от у селі Олешник

Маєток Фогараші та волоські візерунки


На Виноградівщині є кілька музеїв. Найбільший – Затисянський комплекс у селі Тисобикень. Його заснували в далекому 1970-му з ініціативи голови місцевого колгоспу «Прикордонник» Андора Бірова в маєтку родини Фогараші, який споруджений у 1890 році у стилі неокласицизму. Тут представлено культуру та побут Затисянського регіону, колишнього комітату Угоча.                                                                 Комплекс складається з історичного музею, етнографічного під відкритим небом (у колишньому парку маєтку), а також картинної галереї в селі Пийтерфолво, каже пані Горнецкі.                                                                                                          

9 червня 2017 р.

етно look Виноградівщини

В мережі з’явилось відео святкового етно-вбрання з Виноградівського району, яке знято в рамках проекту #СПАДОК, де представлені 16 роликів, з жіночими святковими національними костюмамихарактерними певним регіонам України в XIX-XX століттях

Лицарсько-чернеча фортеця у Виноградові


7 червня 2017 р.

Виноградів до радянських часів

До 1946 року – Севлюш. Знаходиться на правому березі річки Тиси біля підніжжя Чорної гори на висоті 137 м над рівнем моря. Місто розташоване за 100 км від Ужгорода, до румунського кордону 10 км, до угорського – 16. Через нього проходить автодорога Ужгород – Рахів, залізнична магістраль Ужгород – Солотвино. Топографічні координати: 48 градусів 14 минут північної широти і 23 градуси 4 минути східної довготи. Назва Севлюш означає виноградний. Місто виросло під внутрішнім вулканічним